2-а хронiкиРозділ 12 |
|
1 |
|
2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусали́м, — бо вони спроневі́рилися Господе́ві, — |
|
3 з тисячею й двомаста́ми колесни́ць та з шістдесятьма́ тисячами верхівці́в: і не було числа для наро́ду, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам. |
|
4 І здобув він тверди́нні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусали́му. |
|
5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: „Так сказав Госпо́дь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку“! |
|
6 І впокори́лися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: „Справедливий Господь!“ |
|
7 А коли Господь побачив, що вони впокори́лися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: „Упокори́лися вони, — не нищитиму їх, але́ дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусали́м через Шішака. |
|
8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам зе́мним“. |
|
9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав ска́рби Господнього дому та ска́рби дому царе́вого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити́, що Соломон поробив був. |
|
10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити́, і склав їх на руки зверхника сторожі́в, що стерегли́ вхід до царсько́го дому. |
|
11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, прихо́дили бігуни́, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігуні́в. |
|
12 А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі. |
|
13 І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока́ й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я́ його матері — аммонітка Наама. |
|
14 І робив він лихе́, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа. |
|
15 А Рехав'амові діла́, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: „Родословні книги“. І точилися ві́йни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні. |
|
16 І спочив Рехав'ам зо своїми батька́ми, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарюва́в його син Авійя. |
2-я ЛетописьГлава 12 |
|
1 |
|
2 Сусаким, египетский царь, напал на Иерусалим в пятый год царствования Ровоама. Это произошло потому, что Ровоам и народ Иуды не были преданы Господу. |
|
3 У Сусакима были тысяча двести колесниц, шестьдесят тысяч всадников и войско, такое многочисленное, что его невозможно было сосчитать. В войске Сусакима служили ливийцы, сукхиты и эфиопы. |
|
4 Египетский царь уничтожил укреплённые города Иудеи, а затем привёл своё войско к Иерусалиму. |
|
5 |
|
6 Тогда вожди Иудеи и царь Ровоам смирились, воскликнув: |
|
7 Господь увидел, что царь и вожди Иудеи смирились, и тогда Он обратился к Шемаии с такими словами: |
|
8 Но жители Иерусалима всё же станут слугами Сусакима, чтобы знали они, что служить Мне совсем не то, что служить царям других народов». |
|
9 |
|
10 Царь Ровоам сделал вместо них бронзовые щиты и отдал их начальникам стражников, которые охраняли вход в царский дворец. |
|
11 Каждый раз, когда царь выходил в храм Господа, стражники сопровождали его, неся щиты, а потом относили их обратно в свою палату. |
|
12 |
|
13 Царь Ровоам стал могущественным царём в Иерусалиме. Ему был сорок один год, когда он стал царём. Ровоам правил в Иерусалиме, в городе, который был избран Господом из всех колен Израиля, на протяжении семнадцати лет. Господь избрал Иерусалим, чтобы почиталось там Его имя. Матерью Ровоама была аммонитянка Наама. |
|
14 Ровоам творил зло, потому что в своём сердце он не желал подчиняться Господу. |
|
15 |
|
16 Когда Ровоам умер, он был похоронен со своими праотцами в городе Давида, а после него новым царём стал его сын Авия. |
2-а хронiкиРозділ 12 |
2-я ЛетописьГлава 12 |
|
1 |
1 |
|
2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусали́м, — бо вони спроневі́рилися Господе́ві, — |
2 Сусаким, египетский царь, напал на Иерусалим в пятый год царствования Ровоама. Это произошло потому, что Ровоам и народ Иуды не были преданы Господу. |
|
3 з тисячею й двомаста́ми колесни́ць та з шістдесятьма́ тисячами верхівці́в: і не було числа для наро́ду, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам. |
3 У Сусакима были тысяча двести колесниц, шестьдесят тысяч всадников и войско, такое многочисленное, что его невозможно было сосчитать. В войске Сусакима служили ливийцы, сукхиты и эфиопы. |
|
4 І здобув він тверди́нні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусали́му. |
4 Египетский царь уничтожил укреплённые города Иудеи, а затем привёл своё войско к Иерусалиму. |
|
5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: „Так сказав Госпо́дь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку“! |
5 |
|
6 І впокори́лися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: „Справедливий Господь!“ |
6 Тогда вожди Иудеи и царь Ровоам смирились, воскликнув: |
|
7 А коли Господь побачив, що вони впокори́лися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: „Упокори́лися вони, — не нищитиму їх, але́ дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусали́м через Шішака. |
7 Господь увидел, что царь и вожди Иудеи смирились, и тогда Он обратился к Шемаии с такими словами: |
|
8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам зе́мним“. |
8 Но жители Иерусалима всё же станут слугами Сусакима, чтобы знали они, что служить Мне совсем не то, что служить царям других народов». |
|
9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав ска́рби Господнього дому та ска́рби дому царе́вого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити́, що Соломон поробив був. |
9 |
|
10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити́, і склав їх на руки зверхника сторожі́в, що стерегли́ вхід до царсько́го дому. |
10 Царь Ровоам сделал вместо них бронзовые щиты и отдал их начальникам стражников, которые охраняли вход в царский дворец. |
|
11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, прихо́дили бігуни́, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігуні́в. |
11 Каждый раз, когда царь выходил в храм Господа, стражники сопровождали его, неся щиты, а потом относили их обратно в свою палату. |
|
12 А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі. |
12 |
|
13 І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока́ й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я́ його матері — аммонітка Наама. |
13 Царь Ровоам стал могущественным царём в Иерусалиме. Ему был сорок один год, когда он стал царём. Ровоам правил в Иерусалиме, в городе, который был избран Господом из всех колен Израиля, на протяжении семнадцати лет. Господь избрал Иерусалим, чтобы почиталось там Его имя. Матерью Ровоама была аммонитянка Наама. |
|
14 І робив він лихе́, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа. |
14 Ровоам творил зло, потому что в своём сердце он не желал подчиняться Господу. |
|
15 А Рехав'амові діла́, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: „Родословні книги“. І точилися ві́йни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні. |
15 |
|
16 І спочив Рехав'ам зо своїми батька́ми, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарюва́в його син Авійя. |
16 Когда Ровоам умер, он был похоронен со своими праотцами в городе Давида, а после него новым царём стал его сын Авия. |